Як спілкуватися з дитиною

  • Можна висловлювати своє незадоволення окремими діями дитини, але не дитиною взагалі.
  • Можна засуджувати дії дитини, але не її відчуття. Якщо вони виникли, отже, для цього є підстави.
  • Незадоволення діями дитини не має бути систематичним, інакше воно переростає в неприйняття самої дитини.
  • Не втручайтеся в справу дитини, якщо вона не просить про допомогу. Своїм невтручанням ви кажете їй: «У тебе все гаразд. Ти впораєшся!»
  • Якщо дитині важко й вона готова прийняти вашу допомогу, обов’язково допоможіть їй.
    Особистість i здiбностi дитини розвиваються тільки в тій дiяльностi, якою вона займається за власним бажанням і з цікавістю.
  • Поступово, але неухильно знімайте з себе турботу i відповідальність за особисті справи вашої дитини і передавайте їх їй.
  • Активно слухайте дитину.
  • Якщо дитина своєю поведінкою викликала у вас негативні переживання, обов’язково скажіть їй про це.
  • Не вимагайте від дитини неможливого або того, що важко виконати.
  • Правила мають бути в житті кожної дитини.
  • Правил не має бути багато, і вони мають бути гнучкими.
  • Батьківські вимоги не мають суперечити основним потребам дитини.
  • Краще карати дитину, позбавляючи її хорошого, ніж роблячи їй погане.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Solve : *
24 × 28 =