РАЦІОНАЛЬНЕ ХАРЧУВАННЯ ДОШКІЛЬНИКІВ

Калорійність харчування, зріст, розвиток, рух, обмін речовин та інші життєво важливі процеси вимагають постійного притоку енергії, що утворюється в організмі безперервно в результаті біологічного окислення харчових речовин. Одиницями її вимірювання є кілокалорії (ккал) або кілоджоулі (кДж). Потреба дитячого організму в енергії становить у віці 3-7 років 1500-2000 ккал. Добова калорійність харчування дітей має відповідати цим цифрам і правильно розподілятися між окремими прийомами їжі. Для дітей у віці 3 років і старше доцільним є такий розподіл:

• на сніданок — 25 % добової калорійності;
• на обід — 35-40 % ;
• полуденок — 10-15 %;
• вечеря—25%.

Необхідно стежити за тим, щоб страви, багаті на білки (м’ясо, риба, яйця), діти отримували в першу половину дня, тобто на сніданок і обід, а на вечерю вживали круп’яні, овочеві, сирні та молочні продукти. Страви з м’яса і риби багаті на білки, жири, тому вони можуть порушувати нервову систему і сон дитини. Продукти харчування Раціональне повноцінне харчування дошкільнят забезпечується, як і у дорослої людини, широким асортиментом продуктів тваринного і рослинного походження. Винятком є жирні сорти м’яса і птахів (гуси, качки), а так само гострі приправи (оцет, гірчиця, хрін, гіркий перець) і пряна їжа. Цінність продуктів тваринного походження (молоко і молочні продукти, м’ясо, м’ясні вироби та субпродукти, риба, яйця) полягає насамперед у тому, що вони є джерелами повноцінних, легкозасвоюваних білків, а так само цілої низки вітамінів, мінеральних речовин. Цінність продуктів рослинного походження полягає в їх багатстві на різноманітні вуглеводи, адже вони є найважливішим джерелом вітамінів, особливо аскорбінової кислоти і рутина, вітаміну Е і багатьох інших корисних речовин. З-поміж продуктів тваринного походження важливе місце належить молоку і молочним продуктам. Діти у віці 3-4 років мають отримувати щодня не менше ніж 0,5 л молока, зокрема кисломолочні продукти (з урахуванням молока, що використовують на каші або інші молочні страви). До високобілкових молочних продуктів належать: свіжий сир, сирна паста, дитячі сирні сирки, тверді сири.

3-поміж молочних продуктів, багатих на жир, особливо корисними для дітей є вершки і сметана, що можуть використовуватися для заправки супів і салатів, зокрема як підлива до сирників і вареників. Сир, вершки, сметана і сир, на відміну молока і кисломолочних продуктів, що мають щодня включатися в раціон дітей, можна використовувати через один-два дні, але відповідно в більшій кількості. З-поміж м’ясних страв перевагу віддають яловичині й телятині, можна використовувати м’ясо курей, курчат, індички, кролика, субпродукти — печінку, язик; нежирну свинину, молоду нежирну баранину. М’ясо та субпродукти є найціннішим джерелом білка, легкозасвоюваного заліза і низки вітамінів групи В.
Крім того, з м’ясних продуктів можна вживати молочні сосиски та варені ковбаси. Але щодня годувати дитину сосисками і ковбасою не можна! Сосиски можна давати дітям 1 раз на 10-14 днів. Не частіше! Дуже корисним продуктом є риба. Слід використовувати нежирні сорти морських і річкових риб — судак, тріску, морський окунь. У меню дітей м’ясо або риба включають щодня. Протягом 4- 5 днів дитині можна готувати страви з м’яса і 2-3 дні — з риби. До м’ясних і рибних страв як гарнір доцільно пропонувати не макаронні вироби, а овочі у вигляді відвареної картоплі або пюре (картопляне, бурякове, морквяне), тушкованої капусти, зеленого горошку. До курей краще подавати рис, картопляне пюре. М’ясо з овочевим гарніром засвоюється краще. Добре застосовувати комбіновані гарніри.
Велике значення в харчуванні дітей мають яйця. Однак, незважаючи на корисність яєць, в їжі дитини зловживати ними не можна, оскільки вони здатні спричинити алергічні реакції. Яйця використовують тільки круто зварені або у вигляді різних страв: омлет, салати з яйцем, сирники тощо.

З-поміж жирових продуктів рекомендується вершкове масло й соняшникову, кукурудзяну, оливкову, соєву олію. їх краще використовувати в натуральному вигляді: вершкове масло — в бутербродах і готових стравах (кашах, пюре), а олію — у вінегретах, салатах, готових овочевих стравах Хліб і хлібобулочні вироби є обов’язковою складовою щоденного раціону дитини. Білка в ньому міститься значно менше, ніж вуглеводів. Найбільш корисний хліб із житнього борошна та пшеничного грубого помелу.
Крупи і макаронні вироби так само становлять основне джерело вуглеводів і менше — білків. У харчуванні дошкільнят використовують рис, гречку, вівсяну кашу і манну крупу. Цукор і кондитерські вироби обов’язково входять у раціон дітей, рекомендовано давати печиві, вафлі, пастилу, мармелад, фруктову карамель, варення, джем, повидло і мед. Шоколад і шоколадні цукерки підвищують збудливість нервової системи, можуть спричинити алергію. Дітям до 3 років вживати шоколад небажано.
Фрукти, ягоди, овочі та зелень є обов’язковою складовою дитячого харчування. У харчуванні дітей корисно використовувати всі сезонні фрукти, ягоди, овочі та зелень у натуральному вигляді, а так само у вигляді соків і пюре. У раціоні харчування щодня мають бути салати зі свіжих овочів: капусти, моркви, зеленої цибулі, огірків, томатів та ін.
Питний режим. У зв’язку з природними втратами води через нирки, шкіру і з повітрям, що видихається, баланс води в організмі має постійно поповнюватися за рахунок рідини, що міститься в їжі, і пиття звичайної рідини — води, чаю, морсу тощо. У дітей через їх високу рухливість втрати води дуже відчутні, тому їх не можна обмежувати в питті. Але компенсувати брак рідини солодкими напоями не слід, адже це призводить до пригнічення апетиту. Не можна давати багато пити води під час їжі. В інтервалах між вживанням їжі вода має бути доступна для дітей. Зазвичай дають кип’ячену воду, остуджену до кімнатної температури, столову мінеральну воду без газу або слабо заварений чай.

 

 

 

 

Забезпечення повноцінного харчування дитини дошкільного віку

Потреба у вітамінах залежить від віку, фізичного навантаження і стану здоров’я дитини.

Основні групи ризику з дефіциту вітамінів складають діти у віці: 3-х років; від 5 до 7 років; 11 — 15 років.
Якщо говорити про наслідки дефіциту вітамінів у дітей, то вони можуть бути такими:

погіршення самопочуття;
• зниження розумової і фізичної працездатності;
• порушення функціонування імунної системи (зниження опірності до інфекцій);
• уповільнення темпів фізичного і психологічного розвитку;
• схильність до розвитку різних патологічних і хронічних станів.

Варто зазначити, що більшість вітамінів не синтезуються в організмі (крім вітаміну К та біотину), або синтезуються у недостатній кількості (вітаміни В1, В2, В6), тому повинні надходити з їжею.
Раціон харчування дитини обов’язково повинен містити молочні продукти – джерело вітамінів та кальцію, м’ясо, рибу (джерело фосфору, кальцію), хліб, іноді крупи (джерело вітамінів групи В), фрукти (А, бета-каротин, С, Е)рослинні та тваринні жири (Е, С, А). Треба знати, що вживання овочів та фруктів з теплиць, кулінарна обробка продуктів, тривале зберігання значно зменшують вміст вітамінів у продуктах.

Дефіцит вітамінів, пов’язаний з недостатнім їх надходженням в організм з їжею, порушенням їх синтезу в організмі, або порушенням засвоєння, приводить до вітамінної недостатності – гіповітамінозу. Основними ознаками гіповітамінозу є: дратівливість, порушення сну, швидка втомлюваність, анемія, відставання у рості та розвитку, зниження пам’яті, часті інфекційні захворювання.
Крайній ступінь недостатності вітамінів в організмі, який проявляється вираженими порушеннями обміну речовин і функціонуванням органів та тканин, специфічними для кожного вітаміну називається авітамінозом (цинга – авітаміноз С, рахіт — авітаміноз Д).
У дітей дошкільного віку забезпечення вітамінами залежить від збалансованого раціону харчування.
Так, відомо, що вміст вітамінів у продуктах рослинного походження у зимовий і весняний час значно знижується. У літній і осінній періоди, навпаки, перевага надається природнім, екологічно чистим продуктам (свіжим фруктам, овочам і ягодам, а також сокам).
Курс вітамінопрофілактики варто розпочати у наступних випадках: в осінньо-зимовий та весняний періоди (з жовтня до травня), у період інтенсивних емоційних або фізичних навантажень (зміни середовища, у стресових ситуаціях), після тривалого прийому ліків (антибіотиків), під час дотримання дієти (у тому числі лікувальної).

Вітамінні препарати необхідно обирати відповідно до віку дитини: дітям від 2 до 4 років — жувальні таблетки (вітамінно-мінеральні комплекси), старшим 4 років – таблетки та капсули. Для дітей старшого віку, бажано щоб препарат містив вітаміни А, Е, С, кальцій, йод та селен. Дітям, які мають схильність до алергічних реакцій краще обирати препарати, що не містять барвників, а дітям з цукровим діабетом – без цукру.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *